«Дорогинська січ імені Олександра Ходаківського - 2016» виховує патріотів

Любов до країни потрібно виховувати з дитинства. У цьому зайвий раз переконалися фастівчани, яким поталанило відвідати козацький табір, що у кінці червня розкинувся біля села Дорогинка Фастівського району. Тут у наметах біля лісової хащі жило більше 70 дітей від 6 до 18 років з Фастівщини, Василькова, Вишневого та Києва. Майбутніх козаків навчали самостійності – молоді люди самі мили посуд, облаштовували побут, вчилися традиційним народним мистецтвам. Гості були приємно вражені особливостями забезпечення території січі, оперативно просто в лісі з’явилися умови для життя, послухали козацьких пісень та поспілкувалися із учасниками.

Як виховують юних патріотів, ми запитали у отамана фастівського козацтва Олега Чернишенка: « Цього разу для допомоги в організації табору відгукнулося багато людей. Для дітей відбулося справжнє свято. Вже вчетверте, до речі, під Дорогинкою організовано цей дитячий козацький табір. Вперше було розбито намети для 33 дітей з Фастівщини у 2012 році і перші засновники його були козаки Фастівського козацтва та тренери СК «Доброслав». В минулому році не вдалось провести це свято патріотизму та українських традицій з декількох причин: перебування в зоні АТО основних організаторів табору та смерть одного з організаторів і засновників «Дорогинської січі», коваля Олександра Ходаківського. Саме в пам’ять про нього до назви заходу «Дорогинська січ» було добавлено слова «імені Олександра Ходаківського» . Це стало традицією, що "Дорогинська січ" проходить поза політикою і релігією, хоча люди залучаються різні, головне з добрими і безкорисливими помислами... Дякую всім, хто допоміг в проведення цього свята!»

Комендант табору, козак з Дорогинки Володимир Білий розповів: «Багато уваги ми приділяємо вивченню української історії, козацьких звичаїв, розучуємо козацьких пісень. Кожен з дітей має зрозуміти, що він може зробити для України. А оскільки наша мета розкрити приховані таланти, то вчимо хлопців та дівчат самим слідкувати за порядком, визначатися із творчими можливостями, застосовувати волю, кмітливість під час змагань, проявляти креативне мислення на репетиціях самодіяльного концерту».

Юна козачка, синьоока та метка восьмирічна Ганна Реутова похвалилася, що вже навчилася розмальвувати писанку, оволоділа початками петриківському розпису, зробила ляльку-мотанку, вправлялася в українській вишивці. Хлопцям більш сподобалась ковальська справа, метання ножів та сюрикенів, ножовий бій, , ознайомлення з автоматом калашникова і гранатами, стрільба з луку. Загальною прихильністю користувались різноманітні конкурси, ліплення з глини, курс з медичної підготовки. Турпохід, з відвідуванням древніх курганів, пам’ятника отаману Гайовому та обійстя коваля Олександра Ходаківського відбувся за участи Віктора з Києва, який хоч і мешканець столиці, все ж закоханий у природу та історію Дорогинки, куди завжди приїзджає на вихідні.

«Кожен день для учасників табору розпочинається з гімну України та молитви, а закінчується українськими піснями під гітару біля вогнища» - говорить фастівський козак Олексій Колесник, - «боротьба з бездуховністю, розвиток людського капіталу – найперша наша мета. Від молодих людей залежить, якою Україна буде завтра. Багато уваги приділяємо саме прищепленню любові до України, до її історії, духовної культури».

«Тут юні українці отримують шанс випробувати себе фізично і духовно. В них з’являється бажання розвиватися, бути незалежними. Молодь – це той пагон, на розквіт якого ми сподіваємося» - це вже писарь Фастівського козацького куреня Наталка Фещенко висловлює своє уявлення про місію заходу.

Окрім вранішньої півтора кілометрової пробіжки та унікальної руханки «від Чернишенка», кожен день у таборі відбувалися ігри (козацький футбол, козацькі забави, було проведено теренову гру). За допомоги кінопроектора, люб’язно наданого отцем Михайлом з собору св. Мартіна з Фастова, подивились художній фільм «Іван-Сила».

В останній день по традиції, після змагань між козацькими роями (загонами, які складались з 12 юних козаків і козачок) зі стрільби з пневматичної зброї, полоси перешкод, боїв на мечах та стрільби з луків, діти зробили виставку виробів, створених власними руками на майстер-класах. Гості та батьки з цікавістю розглядали вироби. А коли юні козачата для всіх присутніх дали прощальний концерт, який вразив різноманітністю репертуару (пісні, вірші, гуморески, танці, сценки, і… показові виступи спортсменів), всі впевнились у безперечній талановитості нашої молоді. Обозний куреню і табору Микола Прокопенко: «Я відповідав за кухню. Але «не хлібом єдиним…» Такі табори потрібні по всій країні, щоб розкрити таланти підростаючого покоління, зростити і примножити дитячий потенціал, щоб збудувати сильну і квітучу Україну…»

Три вечори підряд у «Дорогинській січі 2016» виступали відомі українські гурти та естрадні виконавці. Сергій Василюк (Тінь Сонця); народний артист України, кобзар Тарас Силенко, гурт «Буття» провів майстер-клас з національних побутових танців для дітей та дорослих, під запальну музику українських народних інструментів. Такої кількості відомих виконавців пересічний фастівчанин може не побачити і за рік.

Юля Шпакович, журналіст: «Скажу відверто...раніше я до фастівського козацтва ставилась дещо скептично. Але ось протягом останнього часу кардинально змінила свою думку. Спочатку мене вразило те, що деякі наші молоді козаки, не чекаючи повісток, пішли добровольцями на війну. Дехто повернувся, а дехто і досі захищає нас там... Обрали отаманом свого молодого побратима, якій повернувся з АТО, почистили лави козаків, багато з яких були пасивними, і фастівське козацтво відродилося! Те, що вони зараз роблять для наших дітей, важко переоцінити. Побувала сьогодні на фінальній частині "Дорогинської січі", яку традиційно організовують наші козаки. Близько 80 дітей. П ’ ять діб. Численні ігри, завдання, концерти, майстер-класи. Тут відчувалась така згуртованість і найголовніше - шалений дух патріотизму. Навіть лідер гурту "Тінь сонця" завітав з концертом на куліш до наших козаків. І лише організатори знають скільки недоспаних ночей їм коштують ці п ’ять днів дитячого щастя. Але воно того варте!».

Сьогодні під Дорогинкою тиша, від якої щемить серце, адже кожне свято коли-небудь закінчується. Не закінчується лише козацька справа: працювати, боронити, будувати, готувати майбутнє для країни, яку ми любимо.

Прес-служба Фастівського козацького куреня Українського козацтва

Вишколи: 
фото: